проводжати покійника на кладовище — to follow the dead to the churchyard (graveyard)
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
проводжати — див. проводити … Український тлумачний словник
проводжати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виряджати — а/ю, а/єш, недок., ви/рядити, джу, диш, док., перех. 1) Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого небудь або одягати в незвичний одяг. 2) Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого , що небудь звідкись, кудись. 3) Проводжати… … Український тлумачний словник
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
відпроваджувати — ую, уєш, недок., відпрова/дити, джу, диш, док., перех. 1) Прощаючись, супроводжувати кого небудь до якогось місця; проводжати. 2) Насильно відводити кого небудь у певне місце. || рідко. Відводити когось убік від інших з якоюсь метою. 3) розм.… … Український тлумачний словник
опроваджувати — ую, уєш і опроводжа/ти, а/ю, а/єш, недок., опрова/дити і опрово/дити, джу, диш, док., перех., заст. 1) Супроводити, проводжати. 2) Випроваджувати, виряджати … Український тлумачний словник
переводити — I перев одити джу, диш, недок., перевести/, веду/, веде/ш; мин. ч. переві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) на (через) що і без додатка.Ведучи або супроводжуючи кого небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось.… … Український тлумачний словник
підводити — джу, диш, недок., підвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. підві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Ведучи, тримаючи, наближати кого небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого небудь (машину, судно і т. ін.). || … Український тлумачний словник
проводжання — я, с. Дія за знач. проводжати … Український тлумачний словник
проводжаючий — а, е, розм. Дієприкм. акт. теп. ч. до проводжати. || у знач. ім. проводжа/ючі, чих, мн. Ті, що проводжають від їжджаючих … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
